Методичні рекомендації

Жанна Крижановська,

методист КВНЗ «ДОІППО»

 

Має силу богатирську наше військо українське

Сценарій свята до Дня Збройних сил України

 

Мета. Поглибити знання школярів про історію та традиції Збройних сил України. Виховувати повагу до воїнів-оборонців Української держави, готовність захищати інтереси рідного народу, своєї країни.

Обладнання. Державні символи України. Плакати із портретами воїнів-захисників України, портрети учасників бойових дій сучасності-випускників навчального закладу, земляків.

На свято запрошені учасники бойових дій, які в різні історичні періоди захищали Батьківщину, воїни-учасники АТО, їхні рідні, волонтери.

Учень І.      Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали.

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Під звуки Гімну України учень і учениця заносять Державний Прапор України, учасники заходу приєднуються до його виконання.

Ведучий. Величні звуки Державного Гімну України згуртовують наших співвітчизників у різних куточках планети. Він став символом єднання народу, звитяжної боротьби українців за свободу і державну незалежність, духовним згустком буття української нації.

Ведуча. Державні символи України – Герб і Прапор - до відродження і утвердження нашої державності жорстоко переслідувались, були під суворими заборонами, але нині глибинно увійшли в нашу свідомість, наші серця, адже їх гордо тримають на рубежах країни наші мужні воїни, оборонці Української держави. Сьогодні до нас завітали шановні гості, виконують важливу місію – захищають Батьківщину від зовнішніх і внутрішніх ворогів, забезпечують мирне майбутнє нашої держави. (Представлення запрошених воїнів, їхніх рідних, волонтерів)

Ведучий. На п’ятий день після проголошення незалежності України, 6 грудня 1991 року, було створено Збройні сили України, які були і є запорукою обороноздатності Української держави, надійним щитом від ворожих зазіхань.

Ведуча. І хоч часу минуло небагато, ми знаємо, що історія українського війська має тривалу і славну історію, а золота нитка поколінь незримо снується від давнини до сучасності, зберігаючи нашу історичну пам’ять, кращі військові традиції.

Учениця І. Є у кожного родина!

Гей! Родина-Батьківщина!

Наших пращурів великих,

Українців сонцеликих.

Учень І.     Дужі корені родинні,

Від джерел землі глибинні

Спадком славиться держава,

Наша гордість! Гідність! Слава!

(Зоя Ружин)

Ведучий. Благодатна земля Руси-України завжди приваблювала заздрісних чужинців, які темною навалою топтали родючі ниви, силою і лукавством намагалися уярмити наш народ, упокорити волелюбний дух предків.

Ведуча. Але на захист рідних осель і родин пліч-о-пліч ставала могутня дружина. Це горде слово «дружина» – саме так називалося військо русичів– несе у собі глибокий зміст, енергію надійності і вірності, яка збереглася серед наших воїнів до сьогодення. Не одну вікопомну перемогу здобули у боях із ворогами князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, закликаючи русичів до єдності.

Учениця.   Голос Бояна і сон золотий Святослава

Рвуться нестримно до нас через товщу віків:

«Будьмо єдині! Й відродиться наша держава,

Станьмо братами, бо час для братання наспів».

Все принесімо на вівтар Руси-України:

Розуму силу і вірного серця вогонь,

Працю невтомну – й врскресне Велика Руїна,

Злине жар-птицею з наших сердець і долонь.

(Олександр Рубан)

Ведучий. Славною сторінкою воїнської звитяги українців була козацька доба. Вона закарбувалася у піснях і думах , які Олександр Довженко назвав «поетичною біографією українського народу». Славетні імена Дмитра Вишневецького та Івана Сулими, Богдана Хмельницького і Петра Конашевича – Сагайдачного, Дмитра Дорошенка та Івана Мазепи, Івана Богуна і Петра Калнишевського навіки увійшли в історію українського війська.

(На мультимедійному екрані демонструються портрети українських гетьманів і полководців, полотна дніпропетровського художника Чайки, портрет Івана Сірка, створений художником Васильківським).

Ведуча. З глибини буремних віків на нас пильно дивляться очі відважних гетьманів і полководців, козацьких ватажків і народних месників, які захищали свій народ від свавілля чужинців, шаблями прокладаючи шлях до незалежності України.

Учень.       Вони дивляться й досі суворо

в наші душі крізь далеч віків.

В них – і гнів, і образа, і горе

низових січових козаків.

Козаків, що в лихую годину

йшли на турка, як з моря вода.

В тих очах наша вся Україна –

скільки сонця, жива й молода.

Що їй сниться, чого вона хоче,

і яку собі долю шука?

Знати хочете? Гляньте ув очі

кошового Сірка.

(В. Сіренко)

Виконується українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть». Можна прослухати запис пісні.

Ведучий. Виборюючи право на вільне родинне гніздо, на милі серцю «ясні зорі і тихі води», на свій незалежний історичний шлях, не раз єдналися мужні українці, щоб протистояти тим, «хто хитрістю й розбоєм … заприсяг на вірність» наш народ.

Ведуча. Не раз українським звитяжцям доводилося проливати кров у складі чужинських імперій, які розмежували наш народ, сіяли розбрат, але протягом століть не зникало в українців почуття родинності, кровне та духовне тяжіння, і браталися наші воїни на полях спустошливих воєн. І тоді народжувалися пісні, які будили національну у свідомість українців, вели на праведний бій.

Лунає запис пісні «За Україну!» (муз. Я.Ярославенка, сл. М. Вороного), до виконання якої долучаються присутні.

ІІІ учень.   Живи та міцній Українська Державо! –

Вмирали у битвах мільйони борців,

щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

й над Києвом стольним віки майорів.

ІV учениця. Ми довго в нестерпній неволі ходили,

хотіли нас зайди зо світу звести, –

клялись українців загнати в могили

ординські, московські й варшавські кати.

ІІІ учень.   В Батурині, в Кодні катюги шаліли,

але не корився козацький народ, –

у Крутах знайшов наш народ Термопіли,

зустрівши навалу північних заброд.

Ведучий. Жодна імперія, навіть наймогутніша, не збереглася, конаючи у болючих конвульсіях, сіючи смерть і лихо народам, які ставали на шлях свободи. Ось і нині, через чверть століття після розпаду СРСР, хижий імперський орел не хоче відпускати зі своїх пазурів Україну, без оголошення війни шматуючи благодатні простори рідної Батьківщини, поливаючи їх кров»ю наших співвітчизників.

Ведуча. Та є у нас надійній захист – Збройні сили України, створені 6 грудня 1991 року після волевиявлення українського народу про незалежність 1 грудня цього ж року. Сини і доньки України стали обрали благородний шлях –шлях воїна, оборонця рідної землі, своїх домівок, мирного життя.

І учень.     Наш солдат із миром дружить,

В українськім війську служить!

Сонце ранком зустрічає,

Рідний дім не забуває.

Вірно любить землю рідну,

В Збройних силах служить гідно.

Автомат в руках тримає

І любов у серці має.

ІІ учень.    Винахідливий, умілий,

У навчанні терпеливий.

Воїн, лицар, богатир

Захищає дружбу й мир!

На відмінно знає службу,

Як життя, цінує дружбу.

Побратимів розуміє,

Зло приборкати зуміє.

Разом.       Україна – незборима!

Україна – неділима!

Україна – наша мати!

Нам її оберігати!

(Зоя Ружин)

Ведучий. Ми запрошуємо до слова воїнів-героїв, яким безмежно вдячні, як і їхнім родинам, за патріотизм, мужність і самовідданість.

Виступають запрошені гості, яким вручаються квіти, дитячі малюнки, вироби тощо. Після виступу на мультимедійному екрані перегляд відеокліпу Ярмак «Вставай».

Учень.       Якщо вірити в реінкарнацію,

Що буття розгортає сувої,

То сьогодні відроджують націю

Наші вічні, незламні герої.

Я вдивляюсь в обличчя сучасників –

Бачу мужні козацькі риси…

Тільки ж танки, «гвоздики», фугаси

Замінили пістолі й списи.

Із очей незборимих воїнів

Крешуть іскри безсмертного духу, –

Це пробуджені предківські корені

Надають снаги відчайдухам.

Наші рідні орли і соколики,

Будьте завжди Богом бережені,

Не здолати нас темряві й мороку,

Бо по духу ми всі незалежні.

Отже, це неспростовна істина,

Що герої не гинуть повіки.

Пломеніти любов’ю в нащадках нам

І вливатись у вічності ріки

(Ж. Крижановська)

Лунає пісня «Повертайся живим, муз. Лесі Тельнюк..

Ведучий. Подвиги наших воїнів-оборонців стають легендами, з усіх куточків нашої прекрасної землі линуть вірші, листи, малюнки, , створені дитячими руками. Вони стають оберегами для тих, хто стоять на рубежі, хто витримає все, захищаючи родинне вогнище, батьківську землю і материнську пісню.

Ведуча. І наші школярі підготували для дорогих гостей подарунки, вони виготовлені з любов’ю і вірою у перемогу, з надією на мир на нашій благодатній землі.

Учень.       Україна нам – родина,

Нероздільна і єдина!

Поєднаєм розум, силу –

Долю виборем щасливу!

Учениця.   Вірність, відданість державі –

Запорука добрій славі!

Військо Бог благословляє,

Військо рід оберігає!

Учні разом. Слава війську! Слава миру!

Многії літа командирам!

(Зоя Ружин)

Завершується захід переглядом відеокліпу «Ми –Українці», який супроводжується піснею.