Методичні рекомендації

Підготувала

старший учитель

Марганецької гімназії

Сердюк Юлія Леонідівна

 

Урок № 1

 

Тема: усний журнал «Вільям Шекспір – великий поет і драматург доби Відродження»

 

Мета: познайомити учнів з Шекспіром – драматургом,

розкрити його роль в розвитку театру.

Розвивати вміння виразного читання та аналізу ліричних творів, навички словесно-художньої виразності читачів.

Виховувати почуття дотику до прекрасного, поваги до театру, любові до поезії.

Обладнання: портрет Шекспіра, виставка книг та періодичних видань, присвячених «шекспірівському питанню»; слайди, мультимедійний проектор

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку вмінь та навичок.

Технології: індивідуальної роботи, диференційованого навчання

Форми проведення: групова, індивідуальна, «Гронування», «Мозковий штурм»

Випереджальні завдання:

1. Англія за часів Шекспіра (історична довідка)

2. Повідомлення учнів про життєвий шлях Шекспіра.

 

Хід уроку

І. Актуалізація

1. Стратегія «ЗХВ» ( Знаю. Хочу знати. Вивчив )

2. Робота в зошитах

- Пригадайте все, що вам відомо з теми «Відродження» і складіть ГРОНО

3. Робота в зошитах

Учні роблять запис у таблиці у рубриці «Знаю» «Особливості епохи Відродження»

  • Прочитайте ще раз епіграф. Чому постать поета була загадковою? З чим це пов’язано?

Учні роблять запис у рубриці «Хочу знати» (Чому постать поета була найзагадковішою?)

ІІ. Усвідомлення змісту

1. Повідомлення учня про Англію за часів В. Шекспіра

2. Презентація усного журналу.

Сторінка 1. «Стратфордська версія, або Шекспір і його родина»

Епіграф: «З усіх великих людей він найзагадковіший. Єдине, що ми знаємо про нього, – це те, що він жив і страждав» Джеймс Джойс «Улісс»

Сторінка 2. «На лондонських сценах, або Шекспір – актор і драматург»

Епіграф: «Майстерність Шекспіра у театральній галузі така велика, що його з цілковитим правом називають серцевідцем» Август-Вільгельм Шлегель «Про драматичне мистецтво і літературу»

Лаври драматурга Кристофера Марло не давали актору Шекспіру спати. 1592 року він написав три частини трагедії «Генріх VI». Наступного року на Англію насунула чума. Театри зачинили двері. Актори бідували. Епідемія тривала два роки. Припускають, що Шекспір цей важкий час провів у Стратфорді, не розлучаючись з гусячим пером. З'являються з-під його пера – «Річард ІІІ», «Приборкання непокірної», «Два веронці», а щонайцікавіше – саме тоді він пише перші сонети, котрі згодом принесуть йому поетичну славу. Наступні роки минають швидко. Репетиції, гастролі, прем'єри, нові драматичні твори... З'являються заздрісники. Його називають «ворона-вискочка». Але є у нього й шанувальники таланту, покровителі, серед яких – граф Генрі Саутгемптон, граф Пемброк, фаворит королеви граф Ессекс, граф Ретленд. Починається тріумфальний похід «ворони-вискочки». За десять років Шекспір створив двадцять п'єс, серед яких були й такі шедеври, як «Ромео і Джульєтта» та «Гамлет, принц Датський». За цей час він працював як драматург у різних театрах, їхні назви могли б прикрасити його символічний герб: «Тро­янди», «Театр», «Куртина», «Лебідь» і нарешті – «Глобус». Останній став колискою багатьох нових п'єс Шекспіра. А сам він був не лише драматургом театру, а й співвласником. На емблемі театру був зображений Геркулес, котрий тримав на плечах земну кулю. Емблема виявилась певною мірою про­роцтвом. Шекспір став справді драматургом-Геркулесом, твори якого знають у будь-якій частині земної кулі.

Сторінка 3. «Три творчі хвилі, або Спадщина драматурга»

Епіграф: «Навколо однієї ідеї стягує він стародавню й нову історію і радий скористатися з першої – ліпшої хроніки, якої він часто додержується майже дослівно» Йоганн Вольфганг Гете. «Шекспір, і краю йому немає»

Шекспір написав 37 драматичних творів, 154 сонети, є й поеми. Літературознавці, намагаючись систематизувати знання про його творчу спадщину, вирішили умовно поділити її на три періоди (три творчі хвилі):

перший (його часто називають оптимістичний) припа­дає на 1592-1600 рр., хоча, окрім веселих комедій, таких як «Приборкання непокірної», Шекспір написав кілька трагедій, у яких відбились криваві сторінки історії Англії, але в кожному творі відчувалась віра автора в прийдешнє, в позитивні перетворення в світі суспільних і сімейних відносин. Варто згадати, що саме в цей період Шекспір створив драматичну перлину – трагедію «Ромео і Джульєтта»;

другий період отримав назву трагічний (припадає він на 1601-1608 рр.); низка страшних подій у сім`ї драматурга, епідемії, зубожіння англійців вплинули на світогляд Шекспіра. Саме в цей період не сцені театру «Глобус» ідуть трагедії «Отелло», «Гамлет, принц Датський», «Король Лір», «Макбет», «Антоній і Клеопатра», просякнуті песимізмом, тривогою за прийдешнє, за людину. Навіть комедії цього періоду, зокрема «Міра за міру», носять драматич­ний характер, викликають у глядачів не лише сміх, а й розгубленість;

третій період, що припадає на 1609-1613 рр., інколи називають романтичним, хоча не зовсім точно. Цей період характеризується більше втомою драматурга, а ще й залежністю його від нового монарха-короля Якова та його оточення. Шекспір та його друзі, за наказом короля, носили пурпурові лівреї й називалися королівськими камерди­нерами. Театр став майже придворним. П'єси цього періоду мають забарвлення притчевості. Найвідоміші з них – «Зимова казка» та «Буря». З'явилась і остання шекспірівська історична хроніка «Генріх VIII».

Сторінка 4. «Шекспірівське питання»

Епіграф: «Най буде проклятий той, хто потурбує мій прах» З епітафії на надгробку Шекспіра

Сторінка 5. «Українське відлуння»

Епіграф: «О Шекспіре! Твої герої й нині

Величчю душі чарують знов,

І надихає наше покоління

Їхня віра в щастя і любов»

1. Робота в зошитах

Учні заповнюють останню колонку у таблиці «Вивчив»

2. «Мозковий штурм»: Які суперечливості англійського Відродження позначилися на творчості В. Шекспіра?

 

ІІІ. Рефлексія

1. Методика незакінченого речення

  • Особливості англійського відродження полягають в …
  • Суть «шекспірівського питання» в …

 

ІУ. Домашнє завдання

1. Прочитати сонети 66, 116, 130

2. Підготувати листівки з текстами сонетів присвячених «смаглявій леді»