Методичні рекомендації

Вихователь

групи продовженого дня

Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

Ошовська Лілія Володимирівна

 

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе

більшої актуальності набуває виховання в учнів почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції.

 В.О.Сухомлинський писав: «Патріотичне виховання – це сфера духовного

життя, яка проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить людина, яка формується».

Саме тому, у учнів формується віра у щасливе майбутнє країни, повага до свого народу.

У патріотичному вихованні особливого значення набуває особистісно-орієнтований підхід, коли в центрі освітнього процесу стоять інтереси дитини, її права, потреби та можливості. Почуття патріотизму – основа духовного життя кожної людини.

Патріотизм – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та

культурою. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й

тисячоліттями розвитку. Це соціально - політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним змістом.

Тому я, як вихователь ГПД всю роботу спрямовую на виховання свідомого громадянина, патріота України, соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно знайде своє місце в житті.

На мою думку, формування патріотичної свідомості учнів повинно починатись у початкових класах. Це спонукає дитину до розуміння коріння власного «Я», вивчення минулого свого народу, що дає змогу відчути гордість за свою приналежність до відповідної нації, повагу до людей інших національностей.

Формуванню патріотичних почуттів сприяв виховний захід, присвячений вшануванню пам'яті та вивченню творчості Т.Г.Шевченка «Відродися, Тарасе, мовою, словом, душі розмовою». Адже Україна свято береже пам'ять про великого Кобзаря, який є взірцем патріотизму, служіння рідному народові, нашою національною гідністю.

Цей захід знайомить з життям і творчістю великого сина українського народу, формує вміння осмислити і зрозуміти тяжку долю поета, прищеплює повагу і любов до нього, до України, до її чудової природи, до співучої солов’їної мови. У дітей виникає інтерес до його творів, розуміння їх змісту, бажання їх розповідати та малювати ілюстрації до них. Захід виховує любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями, почуття гордості за Україну, за її національного генія.

В основу патріотичного виховання особистості учнів нашої школи покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України.

Діти знають фольклор рідного краю, традиції, звичаї. У своїй практиці працюю над вивченням з дітьми народних свят: «Масляної», «Дня святого Миколая», «Великодня».

Використовую метод «незакінченого речення» під час проведення бесід «Символи моєї батьківщини», «Українська народна символіка», «Народні символи», який дозволяє висловлювати дітям власні думки, судження, порівнювати їх з іншими.

До Дня Соборності України, що відзначається щороку 22 січня, для вихованців провела виховну годину, на якій поглибила знання учнів про історію виникнення свята. Діти ознайомились з цікавими фактами історії України, намагалась формувати патріотичні почуття, повагу до державної атрибутики.

Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і щирого, чистого, світлого, відчайдушного пориву повстанців. Людей з дерев’яними щитами, які гинули від снайперських куль професійних вбивць. Такою є ціна нашої свободи. Кривава жертва мирних людей, принесена на жертовник заради майбутніх поколінь. Небесна сотня – це найсвятіший образ новітньої України.

На виховний годині «Герої не вмирають... Просто йдуть…» діти хвилиною мовчання із запаленими свічками вшанували пам’ять героїв.

29 січня українці пригадують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху – бій під Крутами.

Під час виховної години «На грані двох тисячоліть чорніє Хрест у білім полі...», вихованці познайомились з історією та героїчним подвигом молоді.

Захід спрямований на формування інтересу та поваги до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ.

6 лютого – наше місто відзначає День визволення Марганця від німецько-фашистських загарбників. Цей день приносить різні почуття – переможну радість і тяжку печаль, а в декого й сльози. Хочеться згадати про тих, хто воював з сильним і підступним ворогом на фронтах війни, протистояв гітлерівцям в підпіллі й партизанських загонах, хто не побачив світлого лютневого дня 1944 року.

Вихованці ГПД відвідали у нашому мікрорайоні братську могилу, познайомились з історію визволення нашого міста.

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Втілюючи в життя метод проектів, розв’язую практичні завдання:

- не лише передаю учням певну суму знань, а навчаю здобувати ці знання самостійно;

- сприяю учням у здобутті комунікативних навичок;

- розширюю коло спілкування дітей;

- прищеплюю учням уміння користуватись дослідницькими прийомами.

Вихованці групи продовженого дня підготували проект «Вишитий рушник – пронесемо через покоління». Думка про створення проекту виникла після зустрічі із народною майстринею, Абрамчук Галиною Василівною, яка ще з малих літ почала вишивати. Художня вишивка полонила серце жінки, з роками стала справою її життя. Майстриня невтомно вивчає, досліджує зразки народної вишивки з різних областей України, залучила до вивчення їх особливостей дітей школи.

Місцевий Свято-Троїцький храм прикрашають її роботи, вона вишила для храму 51 рушник, які було виконано за 3 роки.

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав з ініціативи нашого закладу була проведена пошукова робота: «Їх долю обпалено війною».

Під час якої діти не тільки мали змогу ознайомитися з передумовами афганської війни, а й на прикладі своїх земляків, які не шкодуючи своїх сил та здоров’я віддавали своє відстоюючи демократичні цінності. На прикладі воїна – інтернаціоналіста Долгова Володимира Володимировича, який загинув під час виконання свого інтернаціонального обов’язку. Діти дізналися, що на його честь названа вулиця у нашому мікрорайоні, на якій встановлено обеліск пам’яті героя. До якого учні на знак вшанування поклали квіти.

У початкових класах діти знайомляться з національною спадщиною народу, державними символами. Як вихователь прагну прищепити дітям любов до своєї нації, відчути себе її часткою. З цією метою проводила виховні години «Україна – моя держава», «Мій родовід», «Українці - єдина сім'я», «Рідне місто моє». Сім’я, родина, дім, рідна вулиця, природа навколо – це ті фактори, які дитина бачить, розуміє, за допомогою яких можна її зацікавити, спонукати до дослідження нового, і які формують у неї почуття патріотизму.

Піднесенню патріотичних почуттів у наш час сприяють:

- Написання листів-подяк героям АТО;

- Малюнки та сувеніри солдатам;

- Благодійні ярмарки;

- Допомога пораненим воїнам;

- Зустріч із воїнами.

6 грудня в Україні відзначається загальне професійне свято усіх українських військовослужбовців – День Збройних Сил України. У нашій школі було проведено спортивні змагання між вихованцями групи продовженого дня 3-4 класів «Спритні та сміливі. Діти брали участь у спортивних змаганнях та відповідали на питання вікторини з історії виникнення козацтва.

Своє завдання як вихователя я бачу у тому, щоб сформувати і розвивати такі особистісні якості дитини, як повагу до прав і свобод людини, відповідальність, відкритість та критичне мислення, толерантність, готовність брати участь у соціально-політичному житті країни.

Результати моєї роботи сприяють тому, що у дітей:

- виникла зацікавленість у дослідженні історії рідного краю, народних традицій, бажання їх берегти та примножувати;

- пошукова активність трансформувалася у допитливість;

- розвинулися здібності до утворення оригінальних ідей;

- з’явилось відчуття особистої значущості від залучення до різних видів роботи.

Патріотизм не закладений в генах, він явище соціальне по своїй природі і тому не успадковується, а формується. Патріотизму не вчать, його виховують.

Закінчити свій виступ я хочу словами Володимира Сосюри, який писав: «Це так, як дихати – любити Батьківщину».