Методичні рекомендації

Клас 7-11, присутні 22 учні,  класні керівники, заступник директора з виховної роботи.

Відповідальні педагог-організатор Нікітенко Н.С., класний керівник 7 класу Чупрова С.О.

Мета. Розкрити суть, причини трагедії під Крутами, виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї держави, до борців за незалежність України.

Оформлення. Національна символіка. Мультимедійна презентація «Героям Крут присвячується».

Хід заходу

Захід розпочинається з демонстрування трьох слайдів презентації з віршами про студентів, загинувши під Крутами.

1-й учень. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі, — присвячується.

2-й учень. Цвіту нашого народу, його слав­ним синам і дочкам, які у розквіті своїх духов­них і фізичних сил віддали молодість і найдо­рожче, що є в кожного з нас, життя, — прис­вячується.

3-й учень. Тим, кого в умовах більшовицької ти­ранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам'яті та історії, героям, які полягли в страшному бою під Кругами — присвячується.

4-й учень. У 1917 році в Росії відбулася Лютне­ва революція. Розпочався розпад «тюрми народів». У березні зароджуються паростки молодої Ук­раїнської держави.

5-й учень. У важких умовах економічного хаосу, політичної боротьби різних партій, не зважаючи на постійні дії провокаційних антиукраїнських сил, Центральна Рада приймає ряд законодавчих актів, що призвело до проголошення незалежної України. (Демонстрація слайдів з фотографіями Аскольдової могили)

6-й учень. Через віки, через страждання й му­ки, з мільйонами жертв йшла Україна до жада­ної волі, проголошеної 22 січня 1918 року IV Універсалом.

Слайд 5

(Лунають дзвони (фонозапис), звучать слова: «Всюди воля! Всюди слава! Повернулась нам дер­жава! Бог Всевишній дав її, піднімаймось із руїн!». Входять двоє учнів у чорних костюмах).

1-й учень. Народе України! Твоєю силою, во­лею, словом утворилася на українській землі віль­на Українська Народна Республіка. Здійснилася давня мрія твоїх батьків, борців за волю і право робочого люду!

2-й учень. Та у важку годину народилася воля України. Чотири роки жорстокої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробляють товарів, залізні дороги розбиті, страшенна інфляція. Кількість хліба зменшується. Настає голод.

1-й учень. А тим часом петроградський уряд Народних Комісарів оголосив війну Україні, щоб повернути Українську Республіку під свою владу, і посилає на наші землі свої війська, які грабують селян, убивають невинних людей і сіють анархію.

2-й учень. Для того, щоб привести свій край до ладу, закріпити революцію і нашу волю, ми, Ук­раїнська Центральна Рада, оповіщаємо всіх грома­дян України: «Віднині Українська Народна Рес­публіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського на­роду. Всіх громадян самостійної Української На­родної Республіки зазиваємо непохитно стояти на сторожі добутої свободи і прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх її ворогів».

(Лунає запис  пісні «Встань, Україно, з колін»).

3-й учень. 29 січня ешелони Червоної армії підійшли до станції Крути і висадили десант. Пев­но, їм було відомо, що якась українська частина зайняла позиції під станцією Крути і перегороди­ла їм шлях на Київ.

4-й учень. О 10 годині ранку розпочався наступ більшовицьких військ. Мороз. Вітер. На місцевості не було жодного укриття. Юнаки лежали на голо­му снігу.

5-й учень. Не відкриваючи вогню, загони широ­кою лавою пішли на курінь.

Зав'язалася перестрілка. Серед юнаків були перші жертви, які нерухомо лежали на снігу. Чути стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю і відвагою боролися далі. Ніхто з них не думав про відступ, усі продовжували лежати і стріляти, хоча небезпека оточення була вже очевидною.

6-й учень. Ворожий обхід лівим і правим кри­лом зімкнувся. Відступати було пізно. Напівзамерзлі юнаки з великими труднощами володіли зброєю, а ноги, які зовсім заклякли, відмовлялися рухатися.

(Демонстрація наступних слайдів)

1-й учень. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який на короткій дистанції розстрілював її, а потім почав колоти багнетами.

...Близько 15 години все скінчилося, на снігу ли­шилися трупи юнаків...

2-й учень. Під Крутами в бою полягло 300 сту­дентів і 10 старшин.

19 березня їх було поховано в братній могилі на Аскольдовому цвинтарі. На похоронній церемонії виступив з промовою Михайло Грушевський. День битви під Кругами — 29 січ­ня — проголошено Днем Скорботи України. Його відзначали в Галичині до 1939 року.

24 січня 2003 року Президент України Л. Кучма видав розпо­рядження «Про шанування пам'яті героїв Крут».

(Демонстрація наступних слайдів про місце поховання загиблих, учні запалюють Свічку Скорботи)

3-й учень. На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Крутянці збудували собі вічний пам’ятник в історії Української держави. Нехай пам'ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною.

4-й учень. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

5-й учень. Страшно вмерти, але ще страшніше загинути марно. Минуть роки, десятки років, століття — пам'ять про юнаків-героїв не згине вовік. Для нас могила ця лишиться на віки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. У хвилини відчаю, у хвилини занепаду, в хвилини знесилля будуть приходити до неї старі й малі, щоб піджи­витися тим святим вогнем ентузіазму, який пала­тиме тут і під камінним хрестом.

У 2006 р. за участі Президента України В. Ющенка відкрили Меморіал пам’яті героїв Крут – на насипаному 7-метровому  пагорбі встановили 10-метрову червону колону, яка мала нагадувати колони Київського університету.

(Демонстрація наступних слайдів, декламування віршів, присвячених героям Крут)

Наприкінці заходу діти разом з вчителями співають гімн України «Ще не вмер­ла Україна».

Відповідальний: педагог-організатор КЗ Шевченківська СЗШ
Нікітенко Наталія Семенівна 

Тарас Шевченко – не минуле, а наш сучасник. Його мова – то правда сьогодення. Його творчість – геній для всього світу. Тарас Шевченко – це, зрештою, сучасно й актуально. Ми і Шевченко – це відродження нашого коріння і побудова нашого майбутнього.

На виконання ініціативи Президента України про визначення 2014 року роком Тараса Григоровича Шевченка та відповідно до теми тижня «Реалізація в регіонах завдань Президента України щодо належної підготовки до відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» та з нагоди відзначення 200-річчя з дня народження великого Кобзаря за участю голови Солонянської райдержадміністрації Левченка Г.В. та голови Солонянської районної ради Саліженко Л.М., відбулася презентація навчально-виховного проекту під назвою «Іду душею до Тараса», розробленого за ініціативи відділу освіти райдержадміністрації та Солонянського районного науково-методичного кабінету. Учасники заходу зібралися для того, щоб обговорити та скоординувати спільну діяльність  в рамках реалізації проекту. Цей проект - втілення творчих доробків членів районних методичних об'єднань вчителів української мови та літератури, шкільних бібліотекарів та заступників директорів з виховної роботи, які вони презентували на районному інтегрованому практичному семінарі.  Він дозволить урізноманітнити форми і види роботи, направлені на гідне вшанування таланту, творчої спадщини Т.Г.Шевченка та на високому рівні відзначити двохсоту річницю Кобзаря.

Навчально-виховний проект містить план просвітницьких, інформаційних, виховних заходів із залученням не лише учнівської молоді, а й батьківської громадськості. Зокрема, конкурс на кращу декламацію поезій Т.Шевченка «Живи, Тарасе, в пам'яті людській», конкурс дитячого малюнку за творами Т.Г.Шевченка, єдиний батьківський всеобуч, флеш-моб «Шевченківська весна», екологічну акцію «Садок вишневий біля школи» та багато іншого. Участь школярів у даному проекті заохотить їх до самостійного цілеспрямованого поглибленого дослідження біографії та творчого доробку Кобзаря.

Учасники зібрання проінформували керівництво району про проведену в навчальних закладах роботу  та скоординували спільний план дій в рамках реалізації проекту.

В Незабудинській СШ відбувся конкурс-захист учнівських мультимедійних проектів-презентацій учнів 9-11 класів «Перехрестя долі Кобзаря», відбулася постановка літературно-музичної композиції  «Пам'яті Кобзаря».

Під час написання творчих робіт  та рефератів на тему «Літературними сторінками творів Шевченка» учні 9-11 класів Військової СШ зробили перші кроки до самостійної наукової творчості. Вони навчилися працювати з науковою літературою, набули навичок критичного відбору й аналізу необхідної інформації.   В цій школі вже стало традицією проведення інтегрованих уроків. Один з них під назвою «Поезія Шевченка в музиці», був проведений вчителями української мови та літератури і музичного мистецтва. Як тече чиста і прозора вода з  гірського джерела, так і мелодійне Тарасове слово проникало  у душі школярів  і дарувало їм святе,  рідне і невмируще.

Учні Дзержинівської СШ стали учасниками виховного заходу «До мене всміхнувся Шевченко» під час якого не тільки переглянули фільм «Мій Шевченко», а й стали учасниками інсценізації картин Шевченка-художника.

Старшокласники Василівської СШ-інтернату під керівництвом вчителя українсько мови та літератури О.А.Сікан створили проектну роботу «Вінок слави Великому Кобзареві».

Конкурс читців «Читаючи Шевченка…», мовно-літературне свято «Коли б не він, то люди нас не знали», літературна вікторина «Чи знаємо ми Шевченка», година спілкування «Шевченкові слова добра й любові, як слово батьківське в душі ми збережем» нещодавно пройшли в Новопокровській СШ. Діти знають шевченківські поезії на пам'ять, їх читають, ними втішаються.

В Березнуватівській СШ відбувся конкурс читців «Уклін тобі, Тарасе», конкурс юних художників «Квіти Кобзареві». До речі, Попов Роман та Буряк Станіслав учні 11 класу цієї школи (вчитель Півненко Л.І.), в грудні 2013 року пройшли заочний відбірковий тур обласного етапу міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Серед сотні учасників компетентне журі відзначило творчі роботи Станіслава та Романа і вони  візьмуть участь в очному етапі конкурсу, що відбудеться 26 січня 2014 року в місті Дніпропетровську.

Нещодавно  лунали Шевченкові слова через народну пісню  під час   музичної години  «Шевченко в музиці» в Жданівській СШ. Вчителі та учні  милувалися художніми образами, намальованими митцем, під час виставки «Мистецька спадщина Тараса Шевченка». В школі проведено виховну годину «Величне слово Кобзаря».

Вікторина «Творчість Кобзаря», виставка «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття» пройшли в Башмачанській СШ. А вчителька початкових класів цієї школи Проценко Т.М. залучила другокласників до створення класного міні-проекту «Славні нащадки Кобзаря».    

Тарас Шевченко – не минуле, а наш сучасник. Його слова – то правда сьогодення. Його творчість – геній для всього світу. Тарас Шевченко – це, зрештою, сучасно й актуально. Пам'ятаючи, шануючи  і вивчаючи Шевченка ми відроджуємо наше коріння і будуємо своє майбутнє. Виконана робота по вшануванню величі таланту великого сина України - це лише початок, попереду – безліч нових відкриттів і вражень від спілкування з безмежною, багатогранною творчою спадщиною Кобзаря.

Тетяна Грабко,
методист Солонянського РНМК

Нехороша М.І.
Завідувач лабораторії моніторингу якості освіти ДОІППО

В умовах глобальної інформатизації, інтеграційних процесів виникла гостра потреба у становленні освіти нового покоління, її орієнтації на європейський і світовий освітній простір, із випереджальним спрямуванням, підвищенням якості і конкурентоспроможності, новими стандартами та змістом. Саме освіта має сформувати інноваційну особистість, яка усвідомлює реалії сучасного світу, здатна жити і діяти в ньому, бути, по суті, не тільки громадянином своєї країни, а й громадянином світу.

Основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти визначено Національною стратегією розвитку освіти України на період до 2021 року. В числі стратегічних - забезпечення права усіх громадян України на здобуття якісної загальної середньої освіти.

З огляду на сучасні та перспективні освітньо-виховні завдання, важливе місце в освітньому комплексі країни займають вечірні (змінні) загальноосвітні навчальні заклади.

Сучасна вечірня школа гарантує неперервне навчання, дає можливість реалізувати конституційне право на здобуття середньої освіти всім, хто цього потребує, забезпечує можливість навчання без відриву від виробництва, через створення системи різновікових класів і груп, з очною, заочною, вечірньою, дистанційною формами навчання або екстерном.

Сьогодні вечірня школа помолодшала. До вечірньої школи приходять 45% підлітків 13-15 років, 26% - до 25 і більше, переважна більшість яких – із соціально незахищених, багатодітних, неповних сімей, із негативним минулим досвідом навчання, низьким рівнем знань, девіантною поведінкою, дорослі, які своєчасно не отримали освіту з тих чи інших причин. Частина з них пережила життєві, сімейні, фінансові, психологічні травми чи проблеми, і здебільшого бажання молоді вчитися є усвідомленим.

За твердженням фахівців, специфіка контингенту учнів надає вечірнім школам статус своєрідних центрів реабілітації і психологічної підтримки підлітків і молоді.

Діяльність сучасних вечірніх шкіл області в першу чергу спрямовується на рреалізацію важливої соціально - педагогічної проблеми - моральної підтримки молоді, надання допомоги у подоланні негативного ставлення до навчання, виявлення і розкриття творчого потенціалу, фомування навичок самоосвіти та життєво важливих компетентностей: правових, соціальних, екологічних, технологічних.

Що пропонує сучасна наука?

Нормативні документи про освіту щодо перспектив її розвитку, теоретико-методологічні засади визначають основоположні принципи концепціі гуманізації освіти, гуманістичної психології, (закономірності психічного розвитку особистості), основні закономірності андрагогіки ( навчання дорослих).

«Гуманна педагогіка, – за твердженням Шалви Амонашвілі, - це та, яка в змозі залучити дітей до процесу творення самих себе, адаптуватись до сучасних соціальних умов».

У свій час Сократ сказав: «У кожній людині – сонце. Тільки дайте йому світити».

Гуманна педагогіка стає базовою в організації навчання і виховання молоді вечірньої школи №12 м. Кривого Рогу.

Ще у 1954 році школа відкрила свої двері для перших учнів. Сьогодні й упродовж останніх 15 років очолює школу Крісанова Олена Миколаївна.

У школі створена атмосфера добра, уваги до кожного учня, допомоги йому і підтримки. Колектив школи розуміє, що учень має відтанути серцем, стати добрішим, повірити в себе, тому його успіх стає радістю для всіх.

 У роботі з учнями вчителі керуються психологічними заповідями: «Слухай мене, щоб я умів слухати. Поважай мене, щоб я поважав інших. Вір мені, щоб я повірив. Не принижуй мене, щоб я не принижував. Розмовляй зі мною, щоб я умів спілкуватися. Допомагай мені, щоб я став твоїм помічником. Почуй мене, щоб я це відчув. Люби мене, щоб я вмів любити.»

Організаційно-педагогічну діяльність колектив учителів будує на основі моніторингу вікового складу учнів, їх запитів та інтересів, життєвих і професійних прагнень, рівня навчальних досягнень, контрольних випробувань.

Дослідження науковців свідчать, що сьогодні найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання ( звичайний урок – 5%, читання –10%), а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших або практичне застосування знань – 90%).

 Слід зауважити, що в наукових працях розроблені методики впровадження нових освітніх технологій у педагогічний процес загальноосвітніх шкіл. Разом з тим сучасні психологи, виходячи із специфіки навчання дорослих учнів, рекомендують використовувати розвивальні форми організації навчальної діяльності.

 Педагогічний колектив школи в роботі з молоддю включає різні організаційні форми навчання: застосування інноваційних інтерактивних технологій, методів-проектів, дослідницько-пошукових занять, пізнавальних ігор, індивідуальних і групових творчих робіт, захист творчих завдань, екскурсії, Ці методи передбачають принципову переорієнтацію вчителя з інформатора на фасилітатора (того, хто здійснює супровід).

Інтерактивні методи навчання є складовою особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації молоді, прояву інтересу до процесу навчання, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу в ньому, впевненості, що отримані знання поможуть стати успішними в житті.

Основний принцип учителів зазначеної школи – співпраця з учнем, повага до нього, глибоке розуміння природних, психологічних особливостей, створення умов для розкриття здібностей і прагнень, Разом навчаємось. Разом радіємо. Разом відпочиваємо.

Центральною фігурою у процесі навчання, виховання, соціалізації молоді є класний керівник. У школі чітко відпрацьовані основні функції класного керівника: діагностична, організаторська, виховна, координаційна, стимулююча, корекційна, соціальна.

 В рамках обласного науково-методичного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» працюють класи з вечірньою формою навчання при середній школі №34 м. Кривого Рогу.

Керівник школи Макарова Людмила Іванівна.

Сьогодні класи з вечірньою формою навчання мають статус поліпрофільного, різнорівневого закладу, відкритого, з варіативністю освітніх послуг.

Педагогічний колектив створює інноваційні засоби реабілітаційної педагогіки з метою фізичного і психічного оздоровлення молоді, корекції її поведінки, розвитку пізнавальних якостей, адаптації до сучасного ринкового соціуму, забезпечення соціального захисту і підтримки.

Як свідчить статистика, у підлітковий період у 7 разів збільшується кількість негативних і в 40 разів немотивованих вчинків. А в період з 16 -17 років підлітками скоюється до 60% злочинів. 85% учнів школи палять; 25% вживають алкогольні напої; 3% вживають «легкі» наркотики.

Психологи стверджують: для того, щоб підліток успішно розвивався, провідною діяльністю має стати не лише навчання, але й процес виховання.

У зв’язку із збільшенням асоціальних явищ серед неповнолітніх, педагогічним колективом класів з вечірньою формою навчання напрацьована система профілактично-корекційних заходів.

Система включає: облік учнів групи ризику, неблагонадійних сімей, вивчення їх житлово-побутових умов проживання, соціального оточення, надання допомоги підліткам із неблагополучних сімей, попередження пропусків уроків, проведення тижнів та місячників з правової тематики, годин відкритих думок, зустрічі з представниками правоохоронних органів. У школі діють рада профілактики, шкільний наркопост, психолого – педагогічна служба.

Класними керівниками постійно проводяться тренінги з культури спілкування, діє практикум » Спілкування як основний засіб самоствердження», усні журнали: «Ідеологія порнокультури», »Його величність Закон».

Школа співпрацює зі службами в справах дітей, сім’ї, молоді та спорту, громадськими організаціями, кримінальною міліцією. Постійно проводяться рейди «Діти вулиці», «Неблагополучна сім’я», «Урок».

З метою адаптації навчального процесу до вікових особливостей молоді здійснюється моніторинг рівня соціалізації, сформованості громадянських, морально-духовних якостей учнів та їх батьків.

Учні 10-11 класів беруть активну участь в інтелектуальних змаганнях, зайняли призові місця у конкурсах історичних, літературних читань, Всеукраїнському конкурсі літературних творів серед учнівської молоді «Олімпійський рух: історія і сьогодення», Міжнародному молодіжному конкурсі творів епістолярного жанру, науково - дослідницьких змагань «Пектораль».

Під час функціонування класів з вечірньою формою навчання більше 20% випускників отримали атестати з балами достатнього та високого рівня, випускники школи навчаються в коледжах, технікумах, університетах.

Фактично школою-родиною, в якій панує атмосфера доброти і великої поваги до учнів, їх інтересів і нахилів, можна назвати Перещепинську вечірню (заочну) школу Новомосковського району.

56 років функціонує вечірня в районі. Вона, як добра матінка, збирає щороку під своє тепле крило підлітків і дорослих.

Школа дала можливість одержати середню освіту понад 7 тисячам учнів. Серед колишніх випускників - вчителі, юристи, інженери, працівники культури і мистецтва, просто порядні працівники. Очолює школу Зеніч Анна Іванівна.

Сучасних учнів вже не так цікавлять традиційні уроки, молодь надає перевагу інтерактивним технологіям.

Ці методи, на думку науковців, підвищують рівень засвоєння знань, якість навчання, впливають на розвиток самосвідомості особистості.

Важливо, що інтерактивні технології створюють атмосферу співпраці, порозуміння, доброзичливості, спонукання до навчання. На різних етапах навчання проводиться проблемна консультація, евристична бесіда, пошукова робота, колективно – групове навчання, методи незакінченої роботи, рефлексивних запитань, ситуативне моделювання, відеокіно за програмою «Вчителі Онлайн».

Принципів гуманної педагогіки дотримується педагогічний колектив в організації виховної роботи школи. У зв’язку з цим адаптивне навчання і виховання здійснюється не лише за рахунок цілеспрямованого відбору дидактичного матеріалу, але й оптимального вибору виховних завдань на кожному уроці.

Залучаються учні до загальнокультурних цінностей через вивчення предметів художнього та естетичного спрямування.

Склалася традиція разом подорожувати по рідній землі, відвідувати творчі виставки й театральні вистави.

Школа має активну електронну адресу, зареєстровану на освітньому порталі «Класна оцінка», користується програмою «Курс. Школа» На сайті школи винесено завдання для самостійної підготовки учнів до заліків. Всі вчителі пройшли навчання за програмою «Вчителі Онлайн»

В умовах дії принципів дії концепції гуманної педагогіки особлива увага в навчанні молоді Софіївської вечірньої школи зосереджується на виробленні напрямів демократизації навчального процесу.

Директор - Киселиця Світлана Петрівна.

Навчання проводиться з урахуванням результатів соціологічно-психологічних вивчень умов проживання, потреб і мотивації у навчанні, життєвих планів, рівня навчальних досягнень учнів.

Це виявляється можливим завдяки включенню до змісту освіти діагностичного, прогностичного, мотиваційного, організаційно-діяльнісного, рефлексивного, контрольно-оціночного та корекційного компонентів.

Здійснюється поступовий перехід від навчання до самонавчання за принципом: учень навчається, а вчитель керує ним і надає учням напрямки та орієнтири в творчому зростанні.

Даний напрям роботи вчителя передбачає залучення учнів до самостійного виконання науково-дослідницької роботи, підготовки учнями презентацій з тієї чи іншої теми, роботи з електронними тестами, участь у дискусіях і обговореннях, відстоюванні власної думки, створення ситуацій самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Враховуючи психофізичні особливості дорослих учнів, школа здійснює навчальний процес так, щоб учень відчув потребу у знаннях для розв’язання своїх життєвих і професійних проблем.

З точки зору науковців, функціями системи освіти дорослих є:

  • адаптивна – пристосування до нових вимог життя в суспільстві, що динамічно змінюється;
  • компенсуюча – відтворення освітніх можливостей, які раніше були відсутні або втрачені;
  • розвивальна – збагачення діяльнісних можливостей людини та її духовного світу;
  • комунікативна – передавання соціального досвіду від покоління до покоління;
  • заохочувальна – стимулювання освітніх потреб людини;
  • аналітична – дослідження й аналіз чинників, що впливають на потребу громадян у неперервній освіті;
  • перетворювальна – зміна освітнього та освітньо- кваліфікаційного рівня особи впродовж життя, а також інтелектуального та культурного рівня суспільства;
  • прогностична – наукове передбачення розвитку особи й суспільства.

Вечірня школа відображає й несе в собі всі проблеми нашого суспільства.

Порівняно з масовою загальноосвітньою школою, у вечірній школі набагато складніші умови здійснення навчально-виховного процесу, зокрема й особистісно зорієнтованого навчання Немає специфічного, так необхідного, методичного забезпечення, т.зв. комплексу засобів і методів навчання дорослої молоді, спеціальних посібників і підручників, що ускладнює роботу учителів з молоддю.

І все ж залишаються працювати з різновіковим контингентом учнів люди, закохані в свою професію і віддані їй. Про це слід частіше говорити і писати.

Корсун Тетяна Анатоліївна
вчитель світової літератури, історії та права, спеціаліст вищої категорії 
Комунального  закладу освіти
«Середня загальноосвітня школа № 81» Дніпропетровської міської ради

Учитель – це людина,  котра вирощує дві думки там, де раніше зростала одна
Е. Хаббард

У Державному стандарті освіти в Україні поставлене завдання підготувати учнів до взаємодії із соціальним оточенням, сформувати в них почуття гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію. На вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: сформувати особистість, яка вміє репрезентувати себе, адаптуватися до незвичних життєвих реалій, нестандартно мислити, обстоювати власну точку зору і власну гідність, бути активною, ініціативною, наполегливою в досягненні поставленої мети  і водночас – співчутливою і милосердною.

Очевидним є протиріччя між «стандартом» освіти та «нестандартним» мисленням», шаблоном та особистістю. Особливо вражає подібна конфліктність задач вчителів літератури чи то української, чи то світової: адже література – це дзеркало суспільства, яке відображає порухи мільйонів душ (байдуже, особистостей чи ні, високого чи низького духу, реальних чи сюрреальних)

Навчаючи учнів, вчитель літератури перед усім вчить бачити, чути, відчувати багатогранність та глибину тексту, намагається донести до учня позицію автора, який жив зовсім в іншу епоху, допомагає учневі визначити особистісне ставлення до проблеми, яку крізь себе віддзеркалив письменник чи поет. Проте, найважливіше відчути та знайти ниточку зв’язку душ людей різних епох, спільні віру в добро, милосердя, любов (до ближнього, як до самого себе), що не дає розірватися Людству на скупчення бездушних індивідів. Неможливо підігнати під стандарт мораль, виміряти лінійкою вчинок, а літературу неможна зводити до рівня «запропонованих варіантів відповідей». Кожен має шукати відповіді сам, обирати сам, тільки тоді виростатиме особистість, а вчитель-провідник вестиме по складному шляху, щоб учень став Людиною.

Стандартизуючи літературу підмінюється поняття «просвіти» та особистісного сприйняття : став хрестики у клітинки відповідей, бо перевірятиме машина, а як виміряти тестом глибину мислення, самостійність, нестандартність (вибачте, якого вимагає той самий «стандарт освіти»). Мистецтво слова та духу принижується до зубріння «ізмів», переліку письменників та їхніх творів, ямбів та хореїв. Але чи найважливіші це знання з літератури? Навіщо вміти відчувати, співчувати, говорити, думати, якщо можна «натаскатись» по тестах? «Проблемна ситуація», коли учень самостійно аналізує твір, аргументує свою позицію і робить висновки, які нестиме далі в житті – це вже зайве?

-  Навіщо читати «Тараса Бульбу», - питають мене батьки учня, - там же суцільні насильство та жорстокість?!

-  А Ви читали цей твір?

-   Ми кіно подивилися всією сім’єю, так це – жах!

Подібні «глибокі висновки» доводиться чути все частіше з приводу різних творів різних авторів. То як же людина навчиться відрізняти гнів праведний від злостивості, справедливе покарання від мстивості, а зрадника від друга? Як це не парадоксально, в «Тарасі Бульбі», повісті повній  описів взаємного звірства, є істинне добро та милосердя. Дозволю собі процитувати літературознавця Володимира Турбіна про парадоксальність Гоголя. «Мудрець і Воїн написали «Тараса Бульбу» разом. Тарас розстрілює Андрія: Андрій – змій, коли повзе до ворожої фортеці до панночки, що його полонила, звивистим підземним ходом. Що робити з тим, хто продав віру та батьківщину? «Тарас стрілив». Воїн сказав своє слово. Проте звучить голос Мудреця: «Як хлібний колос, підрізаний серпом, як молоде ягня, що відчуло під серцем смертельне залізо, поник він головою та впав на траву, не сказавши жодного слова». Немає тут упивання помстою та жорстокістю, а є велике горе за пропалою душею, за загубленим молодим життям.  Андрій єдиний зрадник в усій повісті. Світ «Тараса Бульби» - це світ героїзму, сили духу, жертовності, гідності та мужності. Перечитайте «Тараса Бульбу», а потім, поки не прохололо враження, швиденько ввімкніть телевізор – вас вразить убогість стандартизованих цінностей. Можливо пригадаються слова Тараса про тих, кому «милість чужого короля, та й не короля, а паскудна милість польського магната, який жовтим чоботом б’є їх в морду, дорожча всякого братства».

Ми постійно чуємо про бездуховність, жорстокість, насилля. Включаючи телевізор ми поринаємо в хвилю бруду, тої ж таки бездуховності, жорстокості та насилля. Єдиним вектором до добра, краси та істини залишається шкільна програма з літератури, бо дає приклади людяності, яким необхідно слідувати, щоб суспільство не просто виживало, а кожен піднявся до Людини «рівної Богу розумінням, вчинками близької до янголів, окраси Всесвіту» (В.Шекспір).  

Платон Воронько народився 1 грудня 1913 р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті. Біографія його — справді народна. П. Воронько вчиться в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого їде до Таджикистану, де й працює за фахом. У 1935 р. його призивають до Червоної Армії. Демобілізувавшись, майбутній поет (він уже тоді писав вірші — здебільшого "для себе") повертається на Сумщину, деякий час вчителює, а 1937 р. вступає до Літературного інституту ім. М. Горького. 1939 р. добровольцем їде на фінський фронт, де воює разом з своїми товаришами по інституту — С. Наровчатовим, М. Отрадою, А. Копштейном та ін. З перших днів Вітчизняної війни, знову добровольцем, — на її передньому краї, а 1943 р. закінчує курси підривників і переправляється в партизанське з'єднання С. А. Ковпака.

І під час навчання в інституті, і в проміжках між боями П. Воронько писав вірші, але не публікував їх. Зате деякі вірші його, написані в походах, стали піснями. 1944 р. виходить перша книжка віршів "Карпатський рейд", книжка поета-партизана, складена з віршів, створених у бойових походах — "від Путивля до Делятина". Вірші "Карпатського рейду" писалися в дусі народнопісенному.

Чи не найбільший успіх серед ліричних творів припав на долю вірша "Я той, що греблі рве", написаного невдовзі по війні, — він став хрестоматійним. У творчому розвитку П. Воронька цей вірш ніби завершував один і започатковував другий етап, межу між якими можна умовно означити кінцем 50-х років. До цього у поета вийшли збірки "Весняний грім" (1947), "Великий світ" (1948), "Славен мир" (1950), "Від Москви до Карпат" (1951), "Моя Москва" (1953), "Обов'язок" (1955), "Моя Гуцульщина" (1956), "Драгі другарі" (1959) та ін. Цей перелік поповнюється багатьма книжками для дітей (напр., "Казка про Чугайстра").

За повоєнними віршами можна легко бачити життєві маршрути поета — чи то шляхи "від Москви до Карпат" по місцях колишніх боїв, участь у всесвітній молодіжній конференції на захист миру в Лондоні чи поїздка до "драгих другарів" у Болгарію, в інші братні країни, чи перебування в Москві, чи відвідини країв, де він народився і зростав.

Для поезії другої половини 1940-1950-х років характерні вірші, навіяні героїкою і трагедіями недавніх битв — "Солдат", "Могила генерала Руднєва", "Пісня про Лівшу", "Вдень накувала зозуля", "Ой, ганьба!", "Пісня ветерана", "Винесла відерце за ворота" та ін., а також інтимна, любовна тематика ("Мені приснилась та білява", "Зустріч", "Тільки згадка торкнеться рукою", "Я не шукав кохання", "Є почуття такі прозорі" тощо).

Широке визнання здобули пісні "Від Москви до Карпат", "Коні вороні", "Ходімо, кохана, у ліс", "І чого тікати" та ін.

Епічний талант поета виявився в поемах "Безсмертя" (1945), "Ярославна" (1945), "За всі літа розлуки" (1945 — 1962) (автобіографічна за характером), поемі-легенді про братів-гуцулів — "Стояни", невеликій поемі "З Німеччини в Чернеччину" (1945).

Від 1960 р. у світ виходять книги лірики і поем — "Мирний неспокій", "Через гони літ" (1960), "Гнівом Африка клекоче" (1961), "Коли я в Київ повертаюсь" (1962), "Скресання" (1967), "Поки живий — іду", "У світлі блискавиць" (1968), "Повінь" (1970), "Здвиг-земля" (1976), "Узьмінь" (1979) (одна з найвагоміших збірок), "Батькові долоні", "Совість пам'яті" (1980).

Платон Воронько є автором понад 30 збірок віршів і поем та великої кількості книжок і книжечок для дітей. Водночас він був відомим громадським діячем — обирався депутатом Верховної Ради УРСР десятого та одинадцятого скликань.

Заслуги поета відзначені урядовими нагородами і преміями. Він — лауреат Державної премії СРСР (1951, за книги "Добрий ранок" і "Славен мир"), Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1972, за книгу "Повінь"), премії Ленінського комсомолу України ім. М. Островського (1962, "Драгі другарі"), літературної премії ім. Лесі Українки (1976, збірки віршів "Всім по сім", "Читаночка", "Сніжна зіронька горить", "Облітав журавель", драматична поема "Казка про Чугайстра").

Помер поет у липні 1988 року.

Рекомендаційний список літератури

  1. Воронько Платон: Вірші // Антологія української поезії в 4 – х т. – Т. 4. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1957. – С. 239-250.
  2. Горлач Л. Н. Платон Воронько: Нарис життя і творчості. К., 1973. –159 с.
  3. Іщук А. О. Платон Воронько. – На шляху доступу. К., 1968. – С. 195-204.
  4. Кащук Н. «Буде в пісні жить моя душа». // Дніпро, 1973. –№ 12. – С. 4-11.
  5. Килимник О. Співець народної слави. К. – 1973. – 47 с.
  6. Наровчатов С. Названый мой брат. // Октябрь. – 1978. –№ 8. – С. 108–121.
  7. Світ праці: Зб. худ. творів / Упор. І. М. Забіяка. – К.: Рад. шк., 1990. – 224 с.
  8. Рильський М. Поет-воїн. – Наша кровна справа. К., 1959. – С. 510–517.
  9. Русакієв С. Платон Воронько: Літературно-критичний нарис. К., 1973. –143 с.
  10. Сингаївський М. Платон Воронько для дітей. // Рад. Літературознавство. – 1976. – № 10. – С. 40–44.
  11. Скирда Л. Із глибин сягати висоти. // Жовтень. – 1978. – № 2. – С. 127–134.
  12. Стебун І. Платон Воронько // Українські радянські письменники: критичні нариси / І. Стебун. – К.: Радянський письменник, 1960. – С. 324-329.

Коммунальное учреждение образования
«Средняя общеобразовательная школа № 6»
Днепропетровского городского совета

Из опыта работы

«ПОКА НЕ СТАЛО ПОЗДНО»

Урок литературы по внеклассному чтению

К.Г. Паустовский «Телеграмма»

Составила:
Учитель русского языка и литературы
Малюга Наталья Борисовна
«специалист высшей категории»,
учитель-методист

г. Днепропетровск

Завантажити повний текст

В’юненко Валентина Володимирівна
Вчитель Роздорської ЗОШ I-III ступенів
с. Роздори Синельниківський район

Тема: Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в повісті.

5 клас

Мета:

ознайомити учнів із фактами життя і творчістю американського письменника Марка Твена; поглиблювати навички аналізу прозового твору;
розвивати усне зв'язне мовлення, навички виразного читання;
виховувати милосердя, доброту, здатність до співпереживання та оптимістичне ставлення до життя.

Обладнання:

портрет Марка Твена; виставка його книг; тексти повісті «Пригоди Тома Сойєра» у перекладі В.Митрофанова; словник літературознавчих термінів.

Тип уроку:

урок комунікативної спрямованості (урок-діалог)

Епіграф до уроку:

Природа хоче, щоб діти були дітьми,

перш ніж стати дорослими.

Ж.-Ж.Руссо, французький просвітитель

Теорія літератури:

повість і гумор.

Ключові слова:

добро, людяність, милосердя, співчуття, турбота.

 

Міжпредметні зв'язки:

художня культура, образотворче мистецтво.

Методи навчання:

Метод «Мікрофон», робота в групах, інсценівка, гра «Відгадай головну думку», змагання між групами «Питання Чарівної скриньки», бесіда.

 

Методи проведення:

усне малювання, дискусійні питання, поетична хвилинка, фольклорний калейдоскоп, художня галерея, робота з текстом, довідниковою літературою — «словникове бюро».

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель

Діти, чи любите ви читати книжки, а дивитися фільми?

Отже, пропоную вашій увазі уривочок із цікавого фільму (перегляд уривка з фільму).

А чи не впізнали ви, бува, цього героя? Чи хтось бачив цей фільм? Так, це екранізація повісті видатного американського письменника XIX століття Марка Твена.

 

II. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення теми та мети уроку)

Вчитель

Отже, темою нашого уроку і буде знайомство з життєвим і творчим шляхом письменника та уривками із його всесвітньо відомого твору «Пригоди Тома Сойєра»

 

(Діти записують тему уроку)

 

А епіграфом до уроку буде вислів французького просвітителя Ж.-Ж. Руссо: «Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж стати дорослими».

 

III. Організація пізнавальної діяльності.

Вчитель

Мабуть, не помилюся, коли скажу, що для дітей писати важче, ніж для дорослих. Чому? Тому, що вони більш вимогливі, чистіші душею, відчувають найменшу фальш. Для них слід розповідати веселі й правдиві історії, захоплюючі й ненав'язливо повчальні, оскільки дітлахи страшенно не люблять нотацій.

Саме такі твори писав улюбленець дітей усього світу — американський письменник Марк Твен. Не одне покоління дітей і дорослих читало й перечитувало його захоплюючі повісті «Принц та злидар», «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Янки при дворі короля Артура» та багато інших.

Цікаво, що в американському містечку під назвою Ганнібал на високому скелястому березі стоїть один з небагатьох пам'ятників літературним героям, двом нерозлучним підліткам, образи яких були створені творчою фантазією Марка Твена, — Тому Сойєру і Гекльберрі Фінну. А хотілось би вам побачитися із самим автором цих чудових, захоплюючих історій? Зараз у вас буде така можливість, зустрічайте містера Марка Твена.

 

Інсценівка. «Інтерв'ю з Марком Твеном»

 

— Великошаиовний пане письменнику, Ви бачите, яка велика аудиторія зібралася, щоб від Вас особисто дізнатися деякі подробиці Вашого життя. Дозвольте поставити Вам кілька запитань.

— Із задоволенням відповім на всі питання, мені дуже приємно спілкуватися з такими освіченими молодими людьми.

— Отож, Ваше ім'я?

— Семюель Ленгхорн Клеменс.

— Рік народження?

— Я народився 1835 року, а залишив цей світ через 75 років, у 1910-му.

— Марк Твен — це Ваш літературний псевдонім?

— Так. Марк Твен — тобто «мірка-два!» Цей вислів у річників Міссісіпі означав глибину, достатню для безпечного плавання суден.

— Чи була у Вас у дитинстві заповітна мрія?

— О, звичайно. Я хотів стати матросом, надягти білу форму юнги чи засмальцьовану куртку механіка, підперезатися шкіряним ремінцем і коли-небудь пройтися вулицями Ганнібала ходою лоцмана, звичного до хитавиць та штормів.

— Ваша мрія здійснилася?

— Так, я став лоцманом, знав фарватер Великої Ріки (так називали Міссісіпі американські індіанці) як власну долоню, водив пароплави по її притоках і протоках.

— Ваші головні життєві принципи?

— Чесність, принциповість, любов до людей незалежно від кольору шкіри.

— Ваша професія?

— Замолоду я змінив багато професій: був репортером, журналістом, шукачем срібла, друкарем, лоцманом. А з 60-х років ХІХ ст. — письменник.

— У  Вас багато гумористичних творів. Чому?

— Так, це правда. Просто я вірю в гуманну місію сміху. У такий спосіб я критикував негативні сторони дійсності в моїй рідній країні, бо хотів бачити її кращою.

— Містечко Сент-Пітерсберг дуже схоже на Ганнібал, що знаходиться недалеко від селища Флорида, у якому народилися Ви. Це вказує на те, що повість «Пригоди Тома Сойєра» носить автобіографічний характер?

— Знаєте, перше припущення про автобіографічний характер «Пригод Тома Сойєра» зробила моя 13-річна донька Сьюзі. Цю думку вона висловила в книжці, яку присвятила мені. Дівчинка хотіла розповісти про моє життя. І ви знаєте, деякою мірою Сьюзі була права. Я люблю Міссісіпі, її круті береги. Неподалік від Ганнібала справді існував безлюдний острів, куди ми, хлопчаки, тікали від дорослих. Любили ми також ховатися в печерах поблизу міста. В дитинстві я був страшенним шибеником. Разом зі своїми друзями Томасом Сойєром і Томо Бленкешипом мріяв про повторення подвигів Робіна Гуда та пригод Робінзона Крузо. Можна сказати, що моя повість — це веселі спогади про найкращу пору життя — дитинство.

— Дякуємо Вам за цікаву розповідь і обіцяємо, що з великим задоволенням, будемо читати всі Ваші твори.

 

Вчитель

А зараз ми вас запрошуємо до нас на урок.

 

IV. Аналіз повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».

Вчитель

— А тепер починаємо роботу над аналізом змісту повісті (Для цього учням було дано творче завдання випереджувального характеру). Ви добровільно поділилися на групи і одержали завдання, над яким працювали.

«Пригоди Тома Сойєра» — це повість, тож з'ясуємо його зміст.

 

Слово надається І групі, яка досліджувала жанр твору.

СІ .

 

 

 

Повість — епічний прозовий твір. Найчастіше — це історія одного людського життя, розказана від імені самого автора чи героя.

У цьому творі небагато головних героїв, розкривається історія їх життя. І розповідь ведеться від імені автора, тому цей твір епічний.

 

 

Оцінювання учнів.

 

Коментар вчителя:

Марк Твен любив повторювати, що «Пригоди Тома Сойєра» — книга для дорослих, але головний герой — хлопчик. Тому письменник говорив, що його книга для хлопчиків і дівчаток.

Він, звісно, добре розумів дитячі душі. І тому «Пригоди Тома Сойєра» письменник адресував не лише юним читачам, а їх батькам і розраховував на увагу дорослих. Оскільки, працюючи над цим твором, сподівався, що йому вдасться «... викликати в них приємні спогади про те, якими були колись вони самі, як сприймали життя, думали і розмовляли і в які дивовижні історії інколи потрапляли».

Та й справді, чимало дорослих до сьогодні перечитують «дитячі» книжки Марка Твена, отримуючи від того неменше задоволення, ніж діти.

 

Бесіда.

1.    Вдома ви прочитали цей твір. Чи сподобався він вам?

2.    Назвіть головних героїв повісті?

3.    Де відбувається дія твору? (У провінційному містечку Сент-Пітерсберзі)

4.    Як Том і Гек прагнули урізноманітнити своє життя? (Вигадували різні витівки, історії, шукали пригод, чудес, щоб жилося веселіше і цікавіше)

5.    Яка з витівок Тома вам запам'яталась найбільше?

 

Слово надається II групі, яка нам готувала повідомлення про знайомство Тома з Беккі.

(розділ 6 )

Вид роботи: переказ уривку та сценка «Знайомство Тома з Беккі»

Оцінювання учнів.

 

III група у нас працювала над змістом 23 розділу «Порятунок Меффа
Поттера».

 

Вид роботи: виразне читання та читання по ролях.

 

IV група досліджувала образи друзів — Тома і Гека та складала схеми-
характеристики

 

Оцінювання учнів. Фізкультхвилинка.

Слово вчителя.

Крім того, що діти готували усні повідомлення, вони ще й малювали малюнки до змісту повісті. Вашій увазі «Галерея юного художника».

 

Діти, чи є серед вас бажаючи захистити свої творчі доробки?

(Учні коротенько коментують свої роботи).

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Сьогодні на уроці ми з вами переглянули найцікавіші для вас епізоди, а тепер давайте спробуємо визначити головну думку, що спонукала автора написати твір.

 

Гра «Відгадай головну думку».

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ПЕ-РЕ-ДАЄ ЗА-ХОП-ЛЕН-НЯ ЧА-РІВ-НИМ СВІ-ТОМ ДИ-ТИН-СТВА.

 

 

Перемішати склади, дати дітям завдання скласти речення за номером цифри.

( 14, 1, 5, 9, 15, 11, 8, 7, 6, 13, 2, 4, 10, 3, 12 )

 

А дослідники І групи готували нам прислів'я та приказки про дітей. Тож послухаємо та запам'ятаємо їх.

•        дитя, як дзеркало, все відбиває,   \

•        діти — найбільша радість у світі,

•        діти мають великі вуха і довгий язик,

•        нема такого краму, аби купити тата й маму,

•        діти, як квіти: поливай — рости будуть,

•        горе з дітьми, а без них ще гірше.

 

 

Бесіда:

Давайте повернемося на хвильку до уривку фільму, який ми проглянули. Яким здався вам цей уривок? (Смішним)

А який цей сміх? (Добрий)

Як в літературі називається таке поняття як добрий сміх? (Гумор).

 

Дослідники першої групи підготували повідомлення, що таке гумор.

 

Гумор — добродушне висміювання певних явищ або недоліків характеру героя.

(Запис до зошитів)

 

Змагання між групами «Цікавинка із чарівної скриньки».

 

Запитання і відповіді:

1.    Назвіть справжнє ім'я та прізвище Марка Твена? (Семюель Ленгхорн Клеменс)

2.    Ім'я молодшого брата Тома. (Сід)

3.    В який день тижня Том білив паркан? (У суботу)

4.    Назва хвороби, що вигадав Том, щоб не йти до школи. (Гангрена)

5.    Що означає псевдонім Марк Твен? (Мірка два)

6.    Ім'я двоюрідної сестри Тома? (Мері)

7.    На думку Гекльберрі навіщо потрібні дохлі коти? (Щоб зводити бородавки)

8.    Прізвище Беккі. (Тетчер)

 

 

Діти, давайте ще раз звернемося до вислову французького просвітителя Руссо.

— Як ви розумієте його слова? (У дітей має бути дитинство. Діти можуть робити якісь витівки, головне, щоб вони не чинили зла)

— Який настрій твору? (Веселий, оптимістичний. Адже дитинство — це світла, щаслива пора в житті людини).

 

—                       Яке враження справив на вас цей твір?

 

Бажаю вам, діти, щоб ви завжди мали маму й тата і були такі щасливі зі своїми друзями, як Том і Гек.

 

Оцінювання учнів.

 

Домашнє завдання:

 

1. Підготувати відповіді на запитання до твору;

2. Написати твір-мініатюру на тему: «Якби моїм другом був Том Сойєр».

 

Сама назва «Всеукраїнський» свідчить, що це свято не тільки професійне, а й загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була у бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги нема знань, поступу вперед.

Невеликою частиною бібліотек України є книгозбірні шкільних бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.

Перша прочитана книжка – це перше знайомство з чарівним світом. Добре і щедре серце, а ще уміння, бажання, винахідливість потрібно мати бібліотечним працівникам, які працюють з дітьми. Це так важливо – підібрати ключик до дитячих сердець, зробити так, щоб кожне відвідування в бібліотеку стало мандрівкою в казку, в далекі, таємничі світи. Саме такі люди працюють в шкільних бібліотеках загальноосвітніх навчальних закладів, які вважають свою професію не просто роботою, а своєю місією на землі, покликанням своєї душі.

Протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури читання школярів і тому пріоритетним завданням шкільних бібліотек навчальних закладів міста є формування інформаційної культури читачів, розвиток культури читання, підвищення рівня популяризації книги. Традиційні форми роботи не дуже приваблюють сучасного школяра, тому актуальним є впровадження в роботу бібліотек інноваційних форм роботи.

У практику роботи шкільних бібліотекарів входять бібліотечні уроки-тренінги, впровадження мультимедійних технологій, пошук інформації в світовій мережі Інтернет, доступ до якої є в кожній шкільній бібліотеці.

В 2012 році за кошти місцевого бюджету придбано комп’ютерну програму електронного обліку навчальної літератури, впровадження якої дає можливість створення повної, цілісної картини рівня забезпеченості навчальною літературою, встановлює чіткий облік підручників та посібників, перерозподіл навчальної літератури в межах області. В 2013 році інвентаризацію шкільних бібліотечних фондів підручників успішно здійснено за єдиною системою централізованого електронного обліку підручників – ця копітка робота свідчить про готовність шкільних бібліотекарів працювати по-новому, відповідно до вимог сьогодення.

Шаповал Л.В.
методист КЗ «Міський методичний центр»

Валентина Іванівна Купрієнко,
завідуюча навчально-методичного відділу ДОІППО

До дошкілля, сьогодні, прикута увага керівництва держави, науковців, практиків, усіх освітян і громадян.

Проведення, вперше, Всеукраїнського з’їзду педагогічних працівників дошкільної освіти, започаткування свята «Дня дошкільного працівника» засвідчує підвищення авторитету дошкільної ланки, що задає старт подальшому успішному становленню особистості.

Сьогодні дошкільна освіта стала обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні. Законодавчо ухвалено запровадження обов’язкової дошкільної освіти дітей 5-ти-річного віку.

Нам є чим пишатися. Сьогодні, значно зросла популярність дошкільних навчальних закладів та чисельність дітей в них. Мережа дошкільних установ різноманітна за спрямуваннями, а також багатофункціональними формами надання освітніх послуг(маємо на увазі короткотривале відвідування дітей).

Ключовою фігурою дошкільної освіти XXI століття є Дитина з самоцінністю її буття, неповторністю душевного світу, творчим самовираженням.

2013 рік оголошено Президентом України – роком дитячої творчості.

Саме в ці дні на Всеукраїнському науково-практичному семінарі практикумі, який проходить на Дніпропетровщині, ми розглядаємо з колегами представниками кафедр, відділів, кабінетів дошкільної освіти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти України, коло питань з формування основ духовності у дітей дошкільного віку засобами мистецтва.

В роботі цього заходу приймають участь науковці:

Богуш Алла Михайлівна - завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, дійсний член Національної акадеії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор

Долинна Ольга Петрівна - завідувач сектора науково-методичного забезпечення змісту дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України

Гавриш Наталія Василівна - завідувач кафедри дошкільної і початкової освіти Луганського національного університету імені Т.Г.Шевченка, доктор педагогічних наук, професор

Омельяненко Ніна Володимирівна - голова управління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників освіти»

Шульга Людмила Миколаївна - заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель образотворчого мистецтва НВК «Основа» м. Запоріжжя

Романенко Михайло Ілліч - ректор Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософських наук, професор

Демчик Олександр Ігорович - директор Департаменту освіти і науки Дніпропетровської  обласної державної адміністрації

Дошкільні заклади області прагнуть розвивати духовну культуру дошкільнят через залучення їх до мистецтва та художньої діяльності. Свою місію вони вбачають у тому, щоб виховувати своїх підопічних емоційно сприятливими та естетично чуйними слухачами, глядачами, цінителями, виконавцями, здатними до творчості і креативності, вважаючи ці якості базовими рисами особистості, її ядром, центральною характеристикою.

Шляхами духовного розвитку дітей засобами мистецтва стало:

  • залучення до культури рідного та інших народів, ознайомлюючи з творами фольклору, літератури, декоративно-вжиткового мистецтва, живопису, музики;
  • формування цінісного ставлення до українських мистецьких традицій шляхом упровадження музейної педагогіки;
  • формування духовно-моральних цінностей засобами художнього слова, музично-хореографічної, театралізованої, образотворчої, художньої діяльності.

Останнім часом у дитсадках активно почали діяти студії та гуртки за уподобаннями; вишивка, художня праця, декоративно-вжиткове мистецтво, музейні світлиці, центри образотворчої діяльності та інші.

Дніпропетровщина славиться Петриківським розписом.

Досвід педагогів Петриківського району накопичувався не одне десятиріччя, сьогодні, як і раніше є актуальним. Його узагальнено в комплекті посібників  для дітей, вихованців, батьків «Петриківський первоцвіт». Було поставлено мету – залучити дітей до світу українського народного мистецтва, спонукати до духовного, творчого зростання та самовираження. Тому налагоджено співпрацю з музеями та безпосередньо петриківськими митцями. Дошкільні заклади області запрошують до себе художників, видатних майстрів петриківського розпису В.Глущенка, Л.Горбулю, заслужених майстрів народної творчості В.Панко,Г. Самарську – народних художників України.

На нашому семінарі майстри-художники провели з його учасниками майстер-класи, безпосередньо, у Петриківці.

Крім того, до співпраці залучаються не тільки спеціалісти, а й батьки, представники творчих професій: співаки, художники, музиканти, артисти.

Тісна взаємодія з бібліотеками, театрами, музеями, філармонією,консерваторією сприяє не лише зростанню обізнаності та практичних умінь педагогів, а й духовному розвитку вихованців, створенню педагогічних умов для прояву кожною дитиною своїх нахилів та здібностей до певних видів творчої діяльності.

Прикладів можна навести багато:

У ДНЗ № 50 м. Дніпропетровська створено музичну вітальню. Спілкування з музикою відбувається за напрямками: жанри музики, музика почуття, музика та природа, музика і казка, музичні інструменти.

Музика тісно пов’язана з танцювальним мистецтвом, адже музика душа танцю. Все це втілено в проведенні у м.Дніпродзержинську спортивно-танцювальному святі «Майданс дошкільників - 2013», а також в музично-танцювальній композиції «Музика душі у виконання дітей старшого дошкільного віку НВК № 108» м.Дн-ск.

Дефіле «Паперовий дивосвіт» показ моделей одягу для дітей створено в техніці «витинанки» дошкільників ДНЗ № 2 «Берізка» Дніпропетровського району виразило, що через образотворчу діяльність діти активно передають враження, яких вони набули в процесі навчання.

Тож поряд з техніками рекомендованими чинними програмами, педагоги пропонують своїм вихованцям нетрадиційні техніки (штрихування, малювання мильними бульбашками, долонею, зубно. щіткою,піском,сіллю,аплікації ори гамі, торцювання, квілінг) особливо цікаво поставлено цю роботу в ДНЗ м.Новомосковська № 6,8,10,14.

Світ мистецтва безмежний. І до пізнання та розуміння його людина йде не день, не рік, а все життя. Виховувати духовну людину без краси неможливо.

Прекрасне – це вічне джерело духовності, натхнення,творчості. Воно існує поряд з людиною і тільки той, хто здатен відчувати красу, зможе врятувати світ і себе від загрози бездуховності.