ОДА і ДОН

З метою формування у дітей та учнівської молоді екологічного мислення та ґрунтовних екологічних знань, почуття національної гідності та патріотизму, розвитку співпраці з провідними установами природно-заповідного фонду України, використання елементів музейної педагогіки в освітньому процесі закладів позашкільної освіти Дніпропетровської області з 29 травня
по 01 червня 2018 року комунальним закладом освіти “Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді” Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗО “ОЕНЦДУМ”) (директор Ю.Ф.Педан) було проведено обласні заходи: дитяча комплексна еколого-краєзнавча експедиця та нарада-навчання для педагогічного активу СЮН/ЕНЦ та базових шкіл на базі Канівського природного заповідника навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Черкаської області.

У заходах взяли участь 35 учнів обласної Природничої школи учнівської молоді та 20 працівників закладів загальної середньої та позашкільної освіти
з м. Дніпра, Кам’янського, Кривого Рогу, Марганця, Павлограда, Верхньодніпровського, Дніпровського (у тому числі з Слобожанської об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ), Межівського, Новомосковського, Павлоградського (Вербківської ОТГ), Солонянського, Томаківського (Томаківської ОТГ) та Царичанського (Царичанської ОТГ) районів.

Канівський природний заповідник – один з найстаріших на Україні. Це - об’єкт природно-заповідного фонду з найвищим ступенем заповідності, який був створений 30 липня 1923 року для збереження унікальної ділянки лісостепу з його рослинними і тваринним світом на місці археологічних розкопок, що проводились академіком М.Ф. Біляшівським, дослідником історії східних слов’ян. В 1892 році ним були тут відкриті залишки літописного міста Родня.

Геологічна будова Канівських гір, на яких розташовано заповідник, унікальна. Відклади різних геологічних епох зсунуті з місця свого первинного залягання та дислоковані. За одною з версій вчених – породи дислоковані завдяки гігантському селю (значне промокання ґрунтів) та гравітації від активної дії льодовика.

Територія заповідника складає 2027 га, до неї входять: правобережна частина по р. Дніпро, о. Круглик, о. Шелестів та “Зміїні Острови”. Також до його складу входять Княжа і Мар’їна гори, Велике і Мале Скіфське городище. Він межує з Чернечою горою (Тарасова гора).

Основними функціями заповідника є охорона типових екосистем лісостепової зони України, збереження біорізноманіття, моніторинг (багаторічне спостереження) за динамікою природних процесів.

На садибі Канівського природного заповідника у старовинному меморіальному будинку академіка М.Ф. Біляшівського розташований музей природи. Цей музей унікальний за науковою цінністю експонатів, оригінальністю та різноплановістю тематики експозицій. Історія природи Канівщини від мезозою і історія людини з часів палеоліту і до наших днів представлена багатою колекцією експонатів, зібраних у заповіднику та його околицях.

Для юннатів було проведено ряд теоретичних занять та екскурсій екологічними стежками по заповіднику:

- Лекція-презентація “Історія заповідної справи” (Кузьмінська О.Й., завідуюча сектором екологічної просвіти);

- Екскурсії екологічними стежками “Рослинний світ Канівського природного заповідника” та “Велике Скіфське городище” (Шевчик В.Л., кандидат біологічних наук);

- Екологічний маршрут “Мікобіота заповідника” (Дякова С.В., спеціаліст І категорії та Кульша Ю.М., фахівець з екологічної освіти);

- Лекція “Історико-краєзнавчі аспекти та Тарасова спадщина у роботі Канівського природного заповідника” та екскурсія в музей природи Канівського природного заповідника (Полішко О.Д., завідуючий музеєм заповідника).

Незабутні враження юннатам подарувала екскурсія до Тарасової гори (Шевченківський національний заповідник). Місце перепоховання Тараса Григоровича Шевченка увінчане 11-метровим пам’ятником. Видатний український поет і художник ніби повернувся після довгих мандрів чужиною і задумливо оглядає рідні серцю простори.

На території національного заповідника також знаходяться світлиця та музей. Світлиця – це копія тієї хатини, в якій жив наглядач за могилою Шевченка – Іван Ядловський, в лівій половині якої був музей. В правій половині світлиці жив наглядач з дружиною.

Домінуючим мотивом експозиції музею є вшанування пам’яті Шевченка в Україні та в усьому світі. Перлина колекції – оригінальні графічні твори Т.Шевченка, прижиттєві видання його поезій, меморіальні речі, пов’язані з похованням Т.Шевченка в Петербурзі та перепохованням його в Україну: рушник, стрічки та хустки з похорону Шевченка в Каневі та інше. Надзвичайно цінними є речі, що зафіксували образ Тарасової гори і могили поета на різних етапах української історії.

Також юннати відвідали музей Народно-декоративного мистецтва.
Тут зібрані кращі зразки традиційного одягу та предмети побуту українців Середнього Подніпров’я. Вироби іменитих сучасних майстрів-склодувів, різьбярів по дереву, художників дають можливість побачити, як розвивалося прикладне мистецтво в індустріальну епоху.

Багаторічна плідна співпраця КЗО “ОЕНЦДУМ” та Канівського природного заповідника Київського національного університету ім. Тараса Шевченка надає можливість для додаткової освіти учнів та педагогічного активу закладів середньої загальної і позашкільної освіти, а також оздоровлення дітей Дніпропетровської області.

 

Завідувач відділу біології та екології

Д.В. ГРИГОР’ЄВ

 

Методист з наукової роботи

Т.В.КОНДРАТЬЄВА